↔ гортайте · власні пропорції, без обрізання · 5 фото
Яскрава «зірка» на верхівці — не віночок, а коло приквітків: справжні квітки у пуансетії (Euphorbia pulcherrima) дрібні й жовті. Саме ця різниця пояснює, чому рослину вирощують передусім заради забарвлених верхівкових листків.
Найпомітніша частина рослини — забарвлені приквітки навколо суцвіть. Їх часто приймають за пелюстки, але справжні квітки дрібні, жовті й зібрані в розеткоподібні суцвіття в центрі верхівки.
Листки темно-зелені, черешкові, яйцеподібно-еліптичні, із зубчастим краєм. Листкова пластина сягає 10-15 см завдовжки, тому навіть без яскравих приквітків рослина має виразний кущовий силует.
У сортів забарвлення приквітків відрізняється, але будова лишається тією самою: декоративну роль виконують не квітки, а видозмінені верхівкові листки.
Батьківщина рослини — Мексика та Центральна Америка. У природі це вічнозелений чагарник, який може сягати 3 м заввишки, тоді як кімнатні гібриди часто лишаються нижчими за 30 см.
Дикі рослини трапляються в регіоні від Мексики до Гватемали, зокрема на середніх висотах, звернених до Тихого океану. У культурі вид давно пов'язали із зимовими святами через період цвітіння в грудні-лютому.
| Ознака | У природі | У кімнатній культурі |
|---|---|---|
| Висота | до 3 м | гібриди менш ніж 30 см |
| Декоративність | під час цвітіння | через забарвлені приквітки |
| Цвітіння | грудень-лютий | грудень-лютий |
Рослина світлолюбна, тому краще тримає форму й забарвлення приквітків на добре освітленому місці. Нестача світла не описана як окрема хвороба, але для виду світло є базовою умовою нормального росту.
Протяги небажані: різкі потоки холодного повітря послаблюють рослину, особливо під час цвітіння. Місце біля дверей, кватирки або постійно відкритого вікна не підходить для стабільного утримання.
Після перестановки рослина може реагувати зміною стану листя, тому місце краще обирати одразу з урахуванням світла й руху повітря.
Полив має бути помірним: корені не повинні постійно стояти в мокрому субстраті. Влітку, коли ріст активніший, зволоження роблять ряснішим, але без застою води.
| Період | Полив |
|---|---|
| Весна-літо | рясніший під час активного росту |
| Період цвітіння | помірний |
| Після цвітіння | скорочений |
Після завершення цвітіння полив скорочують. Це частина сезонного режиму, а не ознака того, що рослину потрібно інтенсивно «відновлювати» водою.
У період активного росту, навесні й улітку, рослину підживлюють комплексним мінеральним добривом 2 рази на місяць. Під час цвітіння використовують калійні добрива.
Після цвітіння стебла обрізають до 10 см, а полив зменшують. Приблизно через 2 місяці рослину пересаджують, коли сезонний цикл переходить до нового росту.
| Дія | Коли |
|---|---|
| Комплексне підживлення | навесні й улітку, 2 рази на місяць |
| Калійне підживлення | під час цвітіння |
| Пересадка | через 2 місяці після обрізання |
Пуансетія слаботоксична для котів і собак. Молочний сік може подразнювати шкіру, а при поїданні частин рослини можливі нудота, блювання або діарея.
Серед проблем у вирощуванні згадують сіру гниль, фузаріоз і борошнисту росу. Сіра гниль пов'язана з підвищеною вологістю повітря й виглядає як пліснявий наліт на пагонах і стеблах.
Якщо рослина пошкоджена, контакт із соком краще звести до мінімуму. Це не робить її небезпечною в кімнаті, але пояснює, чому обрізання варто проводити обережно.
Пуансетія потребує світла, помірного поливу й захисту від протягів. Її сезонний догляд помітно змінюється після цвітіння: полив скорочують, а пагони обрізають.
Пуансетія (Euphorbia pulcherrima) належить до родини Euphorbiaceae і роду Euphorbia. Це молочай із темно-зеленими черешковими листками та зубчастим краєм листкової пластини.
Декоративна «зірка» утворена приквітками, що оточують дрібні жовті квітки. У культурі є сорти з червоними, жовтими, рожевими, пурпуровими та двокольоровими приквітками.
Назва «пуансетія» пов'язана з Джоелом Робертсом Пойнсетом, який привіз рослину з Мексики до США. У кімнатній культурі її вирощують передусім заради зимового цвітіння й забарвлених верхівкових листків.
