Назва «кротон» ботанічно неточна: кімнатна рослина належить до роду Codiaeum, а не Croton. Кротон (Codiaeum variegatum) вирощують за шкірясті строкаті листкові пластини, а не за непомітне цвітіння.
У побуті рослину називають кротоном, але ботанічно це кодієум строкатий із роду Codiaeum. Справжній рід Croton також належить до молочайних, тому плутанина закріпилася в кімнатній культурі надовго.
Кротон належить до родини Euphorbiaceae. У кімнатах вирощують саме Codiaeum variegatum — вид із шкірястими, строкато забарвленими листковими пластинами.
Головна ознака рослини — не квітки, а листя. Листкові пластини шкірясті, великі, з черешками й почерговим розміщенням на стеблі; у джерелах для виду вказують довжину до 30 см.
Забарвлення змінюється з віком листка: молоде листя світліше, пізніше в ньому посилюються темні, червонуваті й бордові тони. На одній рослині тому часто видно різні відтінки зеленого, жовтого, помаранчевого, червоного й червоно-коричневого.
Батьківщина виду — Малайський архіпелаг і захід Тихого океану. Це пояснює його потребу в теплі, яскравому освітленні й вологому повітрі без холодних протягів.
У природі представники роду Codiaeum трапляються як вічнозелені дерева, чагарники й трав’янисті рослини. У кімнатній культурі кротон формує прямостояче, розгалужене стебло й залишається значно меншим, ніж в оранжерейних умовах.
Для збереження строкатості листя потрібне яскраве світло. За нестачі освітлення листкові пластини зеленіють, і контраст жилок та плям слабшає.
| Умова | Що відбувається |
|---|---|
| Яскраве світло | забарвлення листя зберігає контраст |
| Брак освітлення | строкатість слабшає, листя зеленіє |
| Різке весняне сонце | рослину привчають поступово |
| Найспекотніші літні години | може знадобитися притінення |
Найзручніше місце — східне або західне вікно. Узимку рослині потрібне світле приміщення, бо саме в цей період нестача світла найшвидше позначається на забарвленні.
З весни до осені полив має бути рясним, але субстрат між поливами повинен підсихати. Повне пересихання земляної грудки рослина переносить погано й може скинути більшість листя.
Надлишкова волога також небажана: застій води біля коренів підвищує ризик проблем із кореневою системою. Для поливу використовують теплу відстояну воду, а на дні горщика потрібен дренаж.
Кротон чутливий до сухого повітря. Листя регулярно обприскують і протирають, особливо взимку в опалюваному приміщенні.
Молоді рослини пересаджують раз на 2 роки, старші — через 3-4 роки. Занадто великий горщик не підходить: у надлишку субстрату волога довше затримується біля коренів.
З квітня по серпень підживлення проводять мінеральними добривами для кімнатних рослин через кожні 2 тижні. У період слабшого росту підживлення скорочують, щоб не стимулювати витягування пагонів за браку світла.
Розмножують кротон живцями й повітряними відводками. Живці зрізають наприкінці зими та вкорінюють у воді або вологому піску; для кращого результату застосовують стимулятори росту або нижній підігрів.
Опадання листя найчастіше пов’язане з різкою помилкою в умовах: пересушенням земляної грудки, перезволоженням, холодом або протягом. Після сильного листопаду декоративність відновлюється повільно.
За великої сухості повітря рослину можуть пошкоджувати довгоносик, павутинний кліщ, попелиця й червець. Особливо небезпечне ураження кліщем: після нього кротон часто скидає листя.
Квітки у кротона дрібні, жовтувато-білі, зібрані в пазушні китицеподібні суцвіття. На тлі строкатого листя вони виглядають непомітно й не є головною декоративною ознакою рослини.
Рослина дводомна: чоловічі й жіночі квітки відрізняються будовою. За доброго освітлення кротон може цвісти щороку, але в кімнатній культурі цвітіння залежить від умов утримання.
Кротон потребує стабільних умов: тепла, яскравого світла й вологого повітря. Найгірше реагує на холодні протяги, пересушення земляної грудки та застій води біля коренів.




Кротон (Codiaeum variegatum) — представник родини Euphorbiaceae з роду Codiaeum. Побутова назва «кротон» закріпилася за кімнатною рослиною, хоча ботанічно Croton і Codiaeum — різні роди.
Листя шкірясте, з почерговим розміщенням, дуже різноманітне за формою. Краї листкових пластин можуть бути рівними, хвилястими, спірально скрученими або з перетяжками.
Батьківщина виду — Малайський архіпелаг і захід Тихого океану. Строкатість листя залежить від освітлення: у затінку контраст слабшає, і пластини поступово зеленіють.