Філодендрон червоніючий
Найчастіша помилка з філодендроном червоніючим (Philodendron erubescens) — тримати його як тіньову рослину й водночас заливати. У півтіні ліана виживає, але для щільного росту потрібні світло без прямого сонця й опора для повітряних коренів.
Будова ліани
У природній формі це лазяча, майже не розгалужена ліана з повітряними коренями. Вона не тримає вертикаль сама: пагони прикріплюються до опори й поступово піднімаються вище.
Стебло зелене, з червонуватими міжвузлями; у старших рослин воно сірішає. Пагони ніжні й ламкі, тому різкі згини або тісна підв'язка легко залишають пошкодження.
- лазячий пагін із повітряними коренями
- шкіряста листкова пластина
- пурпурний черешок біля основи
- червонуваті міжвузля
- крихкі молоді пагони
Листкова пластина яйцеподібно-трикутна, темно-зелена, у молодому віці темно-червоно-коричнева. За цим переходом кольору рослину часто впізнають ще до того, як вона наростить довгі пагони.
Листя і забарвлення
Листки досягають 18-25 см завдовжки і 13-18 см завширшки. Краї можуть мати рожевуватий відтінок, а черешок завдовжки 20-25 см біля основи забарвлений у пурпурний колір.
На основі виду виведено майже два десятки гібридів; найпопулярніший із них — Burgundy, у продажу трапляється й «Ред Емеральд». Це торгові назви гібридних форм, а не українські ботанічні назви виду.
У філодендронів молоді рослини часто помітно відрізняються від дорослих. У кімнаті вони нерідко довго залишаються у проміжній формі: листя вже велике й шкірясте, але повної дорослої будови рослина ще не набирає.
Походження і світло
Батьківщина виду — Колумбія. У природі він росте у вологих тропічних лісах на гірських схилах, де світло розсіяне кронами, а пагони мають за що чіплятися.
| У природі | У кімнаті |
|---|---|
| Вологий тропічний ліс | Світле місце без прямого сонця |
| Опора у вигляді стовбурів | Мохова або інша шорстка опора |
| Розсіяне освітлення | Півтінь без глибокої темряви |
Яскраве пряме сонце небажане: шкіряста пластина не пристосована до тривалого перегріву на підвіконні. Водночас глибока тінь сповільнює ріст і робить міжвузля довшими.
Полив і субстрат
Полив потрібен регулярний, особливо навесні та влітку. Орієнтир — підсихання верхнього шару субстрату, а не календар: корені мають отримувати вологу, але не стояти у воді.
- підсихання верхніх 2-3 см субстрату
- отвори для відтоку зайвої води
- пухка структура навколо коренів
- відсутність води в кашпо після поливу
- обмежений полив узимку
Пересушування земляної грудки послаблює ліану, але постійно мокрий субстрат небезпечніший: за надмірного поливу можливе загнивання коренів. Тому дренаж і помірність важливіші за часті невеликі доливання.
Опора і повітряні корені
Повітряні корені потрібні рослині не для живлення з повітря, а для закріплення на опорі. Якщо опори немає, пагони лягають убік, витягуються і легше ламаються.
Для цієї ліани краще працює шорстка природна або мохова поверхня, а не гладка решітка. Опору можна обгорнути шаром сфагнуму близько 3 см: вологий мох дає кореням поверхню, за яку легше чіплятися.
Підв'язування має лише спрямовувати пагін, а не стискати його. М'які фіксатори розміщують так, щоб міжвузля і черешки не терлися об опору.
Підживлення і сезонність
Активне підживлення припадає на період росту — від весни до осені. Дуже великі екземпляри підживлюють раз на тиждень, інші — раз на два тижні; взимку достатньо разу на місяць.
Зимовий догляд стриманіший: полив обмежують, а температуру не опускають нижче +12 °C. Це не період повного спокою, але ріст уповільнюється, тому рослина споживає менше води й поживних речовин.
Якщо взимку залишити літній режим поливу й підживлення, субстрат довше лишається мокрим. У таких умовах коренева система частіше страждає від нестачі повітря.
Типові проблеми
Найшвидше шкодить поєднання слабкого освітлення з рясним поливом: рослина не встигає використати воду, субстрат ущільнюється, і ризик кореневої гнилі зростає.
- жовтіння листя після перезволоження
- м'яка основа пагона при гнилі коренів
- сухі краї після пересушування
- павутинний кліщ у сухому повітрі
- щитівка на черешках і стеблах
Листя можна обприскувати або протирати вологою тканиною: це прибирає пил і допомагає помітити шкідників раніше. Особливо уважно оглядають нижній бік пластини, черешки й місця біля вузлів.
Розмноження і суцвіття
У кімнатній культурі рослину розмножують верхівковими й стебловими живцями. Для цього використовують частину пагона з вузлом: саме з вузлів розвиваються нові корені й пагін продовження.
Суцвіття типове для ароїдних — качан із покривалом. Покривало темно-пурпурне, до 15 см завдовжки, а качан білий і ароматний.
У кімнаті цвітіння не є головною ознакою доброго стану рослини. Частіше декоративність тримається на формі ліани, здорових черешках і стабільному забарвленні молодого листя.
- Світло
- світло або півтінь
- Температура
- +18…+29 °C
- Полив
- регулярний
- Ґрунт
- пухкий, дренований
- Складність
- середня
- Коти й собаки
- слаботоксична
- Листя вдома
- 18-25 × 13-18 см
- Батьківщина
- Колумбія
Оголошення стане на цій сторінці, поруч зі статтею про філодендрон червоніючий.
РозміститиДогляд
Це лазяча ароїдна рослина: їй потрібні опора, розсіяне світло й рівномірна волога без застою води. Найгірше вона реагує на поєднання темного місця та мокрого субстрату.
- Світло
- Світло або півтінь. Потрібне яскраве розсіяне світло. Пряме сонце небажане, у глибокій тіні ріст слабшає.
- Температура
- +18…+29 °C. Це діапазон для активного росту. Узимку температуру не опускають нижче +12 °C.
- Полив
- Після підсихання верху. Поливають після підсихання верхніх 2-3 см субстрату. Застій води біля коренів небезпечний.
- Ґрунт
- Пухкий, з відтоком води. Субстрат має пропускати повітря й воду. Горщик повинен мати отвори для зайвої вологи.
- Підживлення
- З весни до осені. Великі екземпляри підживлюють раз на тиждень, інші — раз на два тижні; взимку — раз на місяць.
- Опора
- Опора з мохом-сфагнумом. Повітряні корені краще чіпляються за шорстку поверхню. Шар сфагнуму близько 3 см підтримує їхній ріст.
- Листя
- Обприскувати або протирати. Листя періодично очищають вологою тканиною. Так легше помітити щитівку чи павутинного кліща.
Ботаніка
- Родина
- Araceae
- Рід
- Philodendron
- Вид
- Philodendron erubescens
- Автор і рік
- K.Koch & Augustin
Філодендрон червоніючий належить до родини Araceae і має типову для багатьох філодендронів лазячу будову. Його пагони несуть повітряні корені, якими рослина закріплюється на опорі, але не паразитує на ній.
Вид походить із гірських районів Колумбії. Звідси й кімнатні вимоги: розсіяне світло, тепло, регулярна волога та субстрат без застою води.
Суцвіття складається не з окремої «квітки», а з качана й покривала — характерної будови ароїдних. У цього виду білий запашний качан контрастує з темно-пурпуровим покривалом.
Часті питання
- Чи росте рослина кущем без опори?
- Ні, це лазяча ліана. Їй потрібна опора, інакше пагони лягатимуть убік та легше ламатимуться.
- Яке освітлення потрібне?
- Краще тримати у світлому місці або півтіні. Пряме сонце небажане, а глибока тінь сповільнює ріст.
- Як часто поливати?
- Поливають після підсихання верхніх 2-3 см субстрату. Вода не повинна застоюватися в горщику чи кашпо.
- Чи небезпечна для котів і собак?
- Так, рослина слаботоксична для котів і собак. Сік може подразнювати слизові при жуванні.
- Як розмножити живцем?
- Використовують верхівкові або стеблові живці з вузлом. Саме з вузла розвиваються нові корені.