Рослини/Ампельні/Філодендрон червоніючий

Філодендрон червоніючий

Philodendron erubescens K.Koch & Augustin · Araceaeу продажу — сортитакож відома як Pink Princess, Imperial Red

Найчастіша помилка з філодендроном червоніючим (Philodendron erubescens) — тримати його як тіньову рослину й водночас заливати. У півтіні ліана виживає, але для щільного росту потрібні світло без прямого сонця й опора для повітряних коренів.

↔ гортайте · 3 фото

Будова ліани

У природній формі це лазяча, майже не розгалужена ліана з повітряними коренями. Вона не тримає вертикаль сама: пагони прикріплюються до опори й поступово піднімаються вище.

Стебло зелене, з червонуватими міжвузлями; у старших рослин воно сірішає. Пагони ніжні й ламкі, тому різкі згини або тісна підв'язка легко залишають пошкодження.

  • лазячий пагін із повітряними коренями
  • шкіряста листкова пластина
  • пурпурний черешок біля основи
  • червонуваті міжвузля
  • крихкі молоді пагони

Листкова пластина яйцеподібно-трикутна, темно-зелена, у молодому віці темно-червоно-коричнева. За цим переходом кольору рослину часто впізнають ще до того, як вона наростить довгі пагони.

Листя і забарвлення

Листки досягають 18-25 см завдовжки і 13-18 см завширшки. Краї можуть мати рожевуватий відтінок, а черешок завдовжки 20-25 см біля основи забарвлений у пурпурний колір.

На основі виду виведено майже два десятки гібридів; найпопулярніший із них — Burgundy, у продажу трапляється й «Ред Емеральд». Це торгові назви гібридних форм, а не українські ботанічні назви виду.

У філодендронів молоді рослини часто помітно відрізняються від дорослих. У кімнаті вони нерідко довго залишаються у проміжній формі: листя вже велике й шкірясте, але повної дорослої будови рослина ще не набирає.

Походження і світло

Батьківщина виду — Колумбія. У природі він росте у вологих тропічних лісах на гірських схилах, де світло розсіяне кронами, а пагони мають за що чіплятися.

У природіУ кімнаті
Вологий тропічний лісСвітле місце без прямого сонця
Опора у вигляді стовбурівМохова або інша шорстка опора
Розсіяне освітленняПівтінь без глибокої темряви

Яскраве пряме сонце небажане: шкіряста пластина не пристосована до тривалого перегріву на підвіконні. Водночас глибока тінь сповільнює ріст і робить міжвузля довшими.

Полив і субстрат

Полив потрібен регулярний, особливо навесні та влітку. Орієнтир — підсихання верхнього шару субстрату, а не календар: корені мають отримувати вологу, але не стояти у воді.

  • підсихання верхніх 2-3 см субстрату
  • отвори для відтоку зайвої води
  • пухка структура навколо коренів
  • відсутність води в кашпо після поливу
  • обмежений полив узимку

Пересушування земляної грудки послаблює ліану, але постійно мокрий субстрат небезпечніший: за надмірного поливу можливе загнивання коренів. Тому дренаж і помірність важливіші за часті невеликі доливання.

Опора і повітряні корені

Повітряні корені потрібні рослині не для живлення з повітря, а для закріплення на опорі. Якщо опори немає, пагони лягають убік, витягуються і легше ламаються.

Для цієї ліани краще працює шорстка природна або мохова поверхня, а не гладка решітка. Опору можна обгорнути шаром сфагнуму близько 3 см: вологий мох дає кореням поверхню, за яку легше чіплятися.

Підв'язування має лише спрямовувати пагін, а не стискати його. М'які фіксатори розміщують так, щоб міжвузля і черешки не терлися об опору.

Підживлення і сезонність

Активне підживлення припадає на період росту — від весни до осені. Дуже великі екземпляри підживлюють раз на тиждень, інші — раз на два тижні; взимку достатньо разу на місяць.

Зимовий догляд стриманіший: полив обмежують, а температуру не опускають нижче +12 °C. Це не період повного спокою, але ріст уповільнюється, тому рослина споживає менше води й поживних речовин.

Якщо взимку залишити літній режим поливу й підживлення, субстрат довше лишається мокрим. У таких умовах коренева система частіше страждає від нестачі повітря.

Типові проблеми

Найшвидше шкодить поєднання слабкого освітлення з рясним поливом: рослина не встигає використати воду, субстрат ущільнюється, і ризик кореневої гнилі зростає.

  • жовтіння листя після перезволоження
  • м'яка основа пагона при гнилі коренів
  • сухі краї після пересушування
  • павутинний кліщ у сухому повітрі
  • щитівка на черешках і стеблах

Листя можна обприскувати або протирати вологою тканиною: це прибирає пил і допомагає помітити шкідників раніше. Особливо уважно оглядають нижній бік пластини, черешки й місця біля вузлів.

Розмноження і суцвіття

У кімнатній культурі рослину розмножують верхівковими й стебловими живцями. Для цього використовують частину пагона з вузлом: саме з вузлів розвиваються нові корені й пагін продовження.

Суцвіття типове для ароїдних — качан із покривалом. Покривало темно-пурпурне, до 15 см завдовжки, а качан білий і ароматний.

У кімнаті цвітіння не є головною ознакою доброго стану рослини. Частіше декоративність тримається на формі ліани, здорових черешках і стабільному забарвленні молодого листя.

Характеристики
Світло
світло або півтінь
Температура
+18…+29 °C
Полив
регулярний
Ґрунт
пухкий, дренований
Складність
середня
Коти й собаки
слаботоксична
Листя вдома
18-25 × 13-18 см
Батьківщина
Колумбія
Продаєте таку саму?

Оголошення стане на цій сторінці, поруч зі статтею про філодендрон червоніючий.

Розмістити

Догляд

Це лазяча ароїдна рослина: їй потрібні опора, розсіяне світло й рівномірна волога без застою води. Найгірше вона реагує на поєднання темного місця та мокрого субстрату.

Світло
Світло або півтінь. Потрібне яскраве розсіяне світло. Пряме сонце небажане, у глибокій тіні ріст слабшає.
Температура
+18…+29 °C. Це діапазон для активного росту. Узимку температуру не опускають нижче +12 °C.
Полив
Після підсихання верху. Поливають після підсихання верхніх 2-3 см субстрату. Застій води біля коренів небезпечний.
Ґрунт
Пухкий, з відтоком води. Субстрат має пропускати повітря й воду. Горщик повинен мати отвори для зайвої вологи.
Підживлення
З весни до осені. Великі екземпляри підживлюють раз на тиждень, інші — раз на два тижні; взимку — раз на місяць.
Опора
Опора з мохом-сфагнумом. Повітряні корені краще чіпляються за шорстку поверхню. Шар сфагнуму близько 3 см підтримує їхній ріст.
Листя
Обприскувати або протирати. Листя періодично очищають вологою тканиною. Так легше помітити щитівку чи павутинного кліща.

Ботаніка

Систематика
Родина
Araceae
Рід
Philodendron
Вид
Philodendron erubescens
Автор і рік
K.Koch & Augustin

Філодендрон червоніючий належить до родини Araceae і має типову для багатьох філодендронів лазячу будову. Його пагони несуть повітряні корені, якими рослина закріплюється на опорі, але не паразитує на ній.

Вид походить із гірських районів Колумбії. Звідси й кімнатні вимоги: розсіяне світло, тепло, регулярна волога та субстрат без застою води.

Суцвіття складається не з окремої «квітки», а з качана й покривала — характерної будови ароїдних. У цього виду білий запашний качан контрастує з темно-пурпуровим покривалом.

Часті питання

Чи росте рослина кущем без опори?
Ні, це лазяча ліана. Їй потрібна опора, інакше пагони лягатимуть убік та легше ламатимуться.
Яке освітлення потрібне?
Краще тримати у світлому місці або півтіні. Пряме сонце небажане, а глибока тінь сповільнює ріст.
Як часто поливати?
Поливають після підсихання верхніх 2-3 см субстрату. Вода не повинна застоюватися в горщику чи кашпо.
Чи небезпечна для котів і собак?
Так, рослина слаботоксична для котів і собак. Сік може подразнювати слизові при жуванні.
Як розмножити живцем?
Використовують верхівкові або стеблові живці з вузлом. Саме з вузла розвиваються нові корені.
Систематика — GBIF · Батьківщина й токсичність — POWO · Опис — Вікіпедія та профільні джерела · Фото — Unsplash
Є питання?