↔ гортайте · власні пропорції, без обрізання · 5 фото
Трійчасті темно-пурпурні листки на довгих гнучких черешках складаються на ніч, наче крила. Кислиця (Oxalis triangularis) — трав'яниста багаторічна рослина з Бразилії, що в кімнаті вирощується заради рухомої листкової пластини й дрібних світлих квіток.
У цього виду листок трійчастий: на верхівці черешка розміщені три трикутні частки. У кімнатній культурі найпомітніші темно-пурпурні форми, через які рослину інколи називають «Мадам Батерфляй».
Черешки довгі, тонкі й гнучкі, тому кущ виглядає легким, але не потребує опори. Рослина невисока, трав'яниста, у джерелах для виду вказують висоту до 30 см.
Листкові пластини відкриваються при яскравому світлі й складаються за слабкого освітлення або вночі. Це не ріст і не в'янення, а фотонастія — рух, пов'язаний зі зміною тургорного тиску в клітинах біля основи листка.
Через цю особливість денний і нічний вигляд рослини помітно відрізняються. Якщо листя складається ввечері, це нормальна реакція, а не ознака хвороби.
Батьківщина виду — Бразилія. У природі рослина пов'язана із сезонністю: надземна частина може відмирати, а підземні бульби зберігають запас для нового росту.
У кімнаті така поведінка часто сприймається як раптова втрата рослини. Якщо листя масово засихає без ознак гнилі, це може бути період спокою, а не остаточна загибель.
| Стан | Що відбувається |
|---|---|
| Активний ріст | З'являються нові черешки й листкові пластини |
| Період спокою | Листя може засихати, полив скорочують |
| Повернення до росту | Горщик ставлять на світліше місце й поступово відновлюють полив |
Для стабільного росту потрібне яскраве розсіяне світло. На східному або західному підвіконні листя зазвичай зберігає забарвлення й не перегрівається в середині дня.
Пряме полуденне сонце може залишати бурі плями на листкових пластинах. У глибокій тіні черешки витягуються, а нове листя стає дрібнішим і тьмянішим.
Корені й бульби не витримують постійно мокрого субстрату. Полив проводять після підсихання верхнього шару, а воду з піддона не залишають надовго.
Субстрат потрібен легкий і пухкий: універсальну суміш можна розпушити піском або перлітом. Горщик краще широкий і неглибокий, обов'язково з дренажними отворами.
Квітки дрібні, можуть бути білими, рожевими або фіолетовими. Вони з'являються на окремих квітконосах і не є головною декоративною ознакою виду: основну роль відіграє листя.
Узимку для багатьох бульбових кислиць характерний період спокою тривалістю 1-3 місяці. У цей час полив скорочують, сухе листя прибирають, а підживлення не вносять.
| Період | Догляд |
|---|---|
| Весна-літо | Яскраве розсіяне світло, помірний полив, підживлення |
| Зима | Прохолодніше утримання, менше води, без добрив |
Найчастіше рослину розмножують дочірніми бульбами під час пересадки. Їх відокремлюють від материнської рослини й висаджують у свіжий легкий субстрат.
Насіннєве розмноження можливе, але в кімнатному вирощуванні його використовують рідше, бо воно потребує більше часу. Пересадку проводять навесні, коли горщик заповнений бульбами й коренями.
Кислиця росте з бульб і помітно реагує на світло, тому її стан змінюється протягом доби й сезону. Основні ризики в кімнаті — застій води, надто темне місце й ігнорування періоду спокою.
Кислиця належить до родини Oxalidaceae і роду Oxalis. Це трав'яниста багаторічна рослина з підземними бульбами, які дають змогу переживати період спокою й відновлювати надземну частину.
Головна морфологічна ознака виду — трійчасті листки з трикутними частками на довгих черешках. Листя реагує на освітлення: у світлі розкривається, а за слабкого освітлення складається завдяки змінам тургору.
У природі вид походить із Бразилії. Квітки дрібні, білі, рожеві або фіолетові; у кімнатній культурі рослину частіше цінують за листя, ніж за цвітіння.
