Хоя
У рідколіссі Східної Азії та Австралії хоя (Hoya carnosa) росте як епіфітна ліана: використовує дерева як опору, тримає воду в м’ясистих листках і в кімнаті краще реагує на світле місце без застою води.
Так, «плющ» звуть не лише цю рослину: ще плющ. Перевірте за фото, котра з них у вас.
Будова ліани
Хоя — вічнозелена епіфітна ліана з пагонами, які з віком дерев’яніють. У кімнаті її вирощують як ампельну рослину або спрямовують по опорі, бо в природі вона використовує дерева для закріплення.
Листкові пластини м’ясисті, овальні, блискучі, темно-зелені; у сортів можуть бути кремова облямівка або світліша ділянка вздовж центральної жилки. Молоді безлисті пагони можуть мати фіолетово-бурий відтінок, а з появою листків і повітряних коренів поступово зеленіють.
Походження і спосіб росту
Батьківщина виду — Східна Азія та Австралія. У природних умовах хоя росте в рідколіссі: пагони піднімаються або звисають, а деревні рослини служать їй опорою.
| У природі | У кімнаті |
|---|---|
| Епіфітна ліана на деревах | Ампельна рослина або ліана на опорі |
| Світлі ділянки рідколісся | Сонячне вікно з літнім притіненням |
| Вода швидко відходить від коренів | Потрібен дренований субстрат |
Епіфіт не є паразитом: рослина не живиться тканинами дерева, а використовує його як місце для закріплення. У горщику це означає, що кореням потрібне повітря й відсутність застою води.
Світло й розміщення
Для регулярного цвітіння хої потрібне добре освітлення. У культурі вона рясніше цвіте на сонячних вікнах, але влітку пряме сонце краще пом’якшувати притіненням.
- яскраве місце біля вікна
- притінення від літнього прямого сонця
- стабільне розташування після появи бутонів
Часті перестановки під час формування суцвіть можуть заважати цвітінню. Якщо рослина вже заклала бутони, горщик краще не розвертати без потреби.
Полив і субстрат
Навесні й улітку полив роблять ряснішим, але між поливами верхній шар субстрату має підсихати. Восени й узимку кількість води зменшують, а обприскування припиняють.
| Період | Догляд |
|---|---|
| Весна і літо | Полив після підсихання верхнього шару, за потреби обприскування |
| Осінь і зима | Скорочений полив, без обприскування |
Субстрат потрібен легкий і дренований. Для хої небезпечні не короткі паузи між поливами, а постійно мокре коріння в щільній суміші.
Цвітіння і квітконоси
Квітки зірчасті, ароматні, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Пелюстки бувають від білих до рожевих, а центральна частина — темно-рожева або винно-червона; в одному суцвітті може бути до 20 квіток.
- достатнє освітлення
- збережені старі квітконоси
- помірний полив без застою води
Після відцвітання квітконоси не зрізають: на них можуть з’являтися нові бутони. У кімнатній культурі цвітіння частіше припадає на теплий сезон і за сприятливих умов може повторюватися.
Розмноження і пересадка
Найпоширеніший спосіб розмноження — живцями. Для цього використовують пагони попереднього року; живцювання проводять навесні або восени.
- живцювання пагонами попереднього року
- укорінення відводків
- насіннєве розмноження за наявності свіжого насіння
Молоді рослини пересаджують частіше, дорослі — лише за потреби. Надто великий горщик не потрібен: важливіші дренажні отвори й пухкий субстрат.
Чому жовтіє листя
Жовтіння листкових пластин найчастіше пов’язане з помилками утримання: надлишком води, перегрівом на прямому сонці або занадто низькою температурою. Якщо листя жовтіє разом із м’якими пагонами, насамперед перевіряють стан коренів.
- постійно мокрий субстрат
- різке літнє сонце без притінення
- холодне утримання з вологим корінням
- ураження щитівкою або кліщем
- ослаблення після пересушування
Із шкідників на хої можуть траплятися попелиця, щитівки, павутинні кліщі, білокрилки й нематоди. Огляд починають із нижнього боку листкових пластин, черешків і молодих пагонів.
Догляд
Хоя витримує помірні паузи між поливами, але погано реагує на застій води біля коренів. Для цвітіння важливі світле місце, стабільне розташування й збережені квітконоси.
- Світло
- Яскраве, з літнім притіненням. Рясніше цвіте на сонячних вікнах, але влітку пряме сонце краще пом’якшувати, щоб не перегрівати листкові пластини.
- Температура
- +17…+25 °C. Це діапазон для періоду росту. Взимку полив зменшують; допустимий прохолодніший режим +10…+15 °C.
- Полив
- Після підсихання верхнього шару. Навесні й улітку полив рясніший, восени й узимку його скорочують. Постійно мокрий субстрат провокує проблеми з корінням.
- Ґрунт
- Легкий дренований субстрат. Підійде будь-яка добре дренована суміш. Для епіфітної ліани важливі повітря біля коренів і швидкий відвід зайвої води.
- Підживлення
- За потреби добриво для сукулентів. Якщо субстрат регулярно оновлюють, підживлення не обов’язкове. За потреби використовують добриво для сукулентних рослин.
- Опора
- Опора або підвісний горщик. Пагони можна спрямовувати по опорі або залишати звисати. У природі ліана використовує деревні рослини як місце для закріплення.
- Листя
- Видаляти лише сухе. Після цвітіння не зрізають старі квітконоси: на них можуть формуватися нові бутони. Сухі й пошкоджені частини прибирають окремо.
- Пересадка
- Молоді — щороку. Дорослі рослини пересаджують за потреби, орієнтовно раз на три роки. Горщик має бути з дренажними отворами.
Ботаніка
3 іл.- Родина
- Apocynaceae
- Рід
- Hoya
- Вид
- Hoya carnosa
- Автор і рік
- (L.fil.) R.Br.
- Життєва форма
- епіфітна ліана
Хоя (Hoya carnosa) належить до родини Apocynaceae і роду Hoya. Це епіфітна ліана: у природі вона не росте як наземний кущ, а закріплюється на інших рослинах, не паразитуючи на них.
М’ясисті блискучі листкові пластини допомагають рослині витримувати нерівномірне зволоження. Через восковий вигляд листя й квіток вид часто називають восковиком або восковим плющем.
Рід Hoya названий на честь англійського садівника Томаса Хоя, який працював з оранжерейними тропічними рослинами. У культурі поширені сорти з різним забарвленням листя, зокрема з кремовою облямівкою або світлою центральною частиною.
Популярні сорти
5- м’ясистаHoya carnosa
- м’ясисті овальні блискучі темно-зелені листки; зірчасті квітки від білих до рожевих із темно-рожевою або винно-червоною серединкою
- прекраснаHoya bella
- мініатюрна ампельна форма
- CompactaHoya carnosa 'Compacta'
- листки частково зігнуті вздовж центральної жилки, ближче до верхівки загнуті
- з кремовою облямівкою
- плямисте листя з кремовою облямівкою
- з жовтою серединою
- плямисте листя з жовтою серединою
Чим відрізняється від схожих
Дипладенія Mandevilla sanderi
- Дипладенія має виткі дерев’янисті пагони, а хоя описана як епіфітна ліана з м’ясистими овальними листками.
Олеандр Nerium oleander
- Олеандр впізнають за вузькими шкірястими листками зі світлою середньою жилкою, тоді як у хої листки м’ясисті овальні.
Катарантус Catharanthus roseus
- Катарантус — компактний напівчагарник із дерев’яніючими пагонами 30–60 см, хоя ж описана як епіфітна ліана.
Часті питання
- Чи отруйна хоя для котів і собак?
- Для котів і собак хоя безпечна. Якщо тварина гризе пагони, рослину все одно краще переставити, щоб не пошкоджувати листя й квітконоси.
- Чому хоя не цвіте?
- Найчастіше бракує світла або були зрізані старі квітконоси. Цвітіння частіше з’являється на добре освітленому місці без частих перестановок.
- Чи можна обрізати квітконоси після цвітіння?
- Ні, після відцвітання їх залишають. На старих квітконосах можуть формуватися нові бутони.
- Як розмножити хою?
- Найпростіше — живцями з пагонів попереднього року. Живцювання проводять навесні або восени.
- Чому жовтіє листя?
- Причиною часто бувають мокрий субстрат, перегрів на прямому сонці або холодне утримання. Варто перевірити корені й нижній бік листкових пластин на шкідників.
