↔ гортайте · власні пропорції, без обрізання · 5 фото
Ременеподібні темно-зелені листки зібрані щільною розеткою, а над ними підіймається зонтик помаранчевих квіток: так упізнають клівію (Clivia miniata), південноафриканський вид із родини Amaryllidaceae.
У культурі рослина описується як безстебельна вічнозелена багаторічна трава з коротким кореневищем. Корені товсті, м’ясисті й слабко волокнисті, тому під час пересадки їх легко пошкодити механічно.
Листки піхвові: їхні основи щільно охоплюють одна одну й утворюють несправжнє стебло. У 14-річному віці рослина може мати 22-24 листки завдовжки 48-73 см і завширшки 5,5-8 см.
Квітконіс піднімається над розеткою на 21-33 см і має ребра по краях. На ньому формується зонтикоподібне суцвіття з 12-26 квіток, діаметр усього суцвіття становить 15-20 см.
Квітки яскраво-помаранчеві, біля основи жовтувато-білі, розміром 6,5 × 8 см. Оцвітина трубчаста, широковоронкоподібна, зросла при основі й складається з 6 листочків, розташованих у два кола.
Батьківщина виду — Південна Африка. Рід Clivia належить до родини Amaryllidaceae; у природі вид пов’язаний із умовами тропічного лісу, де насіння може проростати просто в плоді.
Назву роду Clivia Джон Ліндлі пов’язав із Шарлоттою Клайв, герцогинею Нортумберлендською. Видовий епітет miniata походить від латинського слова, пов’язаного з кіновар’ю, тобто червоно-помаранчевим пігментом.
У кімнатних умовах цвітіння описане з лютого-березня до квітня. Також можливий другий період цвітіння з вересня до листопада, якщо рослина сформувала новий квітконіс.
Суцвіття починає розкриватися з перших трьох квіток. На 7-8 день зазвичай спостерігається масове розкриття, і саме тоді забарвлення пелюсткоподібних частин оцвітини стає найінтенсивнішим.
Одна квітка тримається близько 17 днів, усе суцвіття — близько 23 днів. Ці строки важливі для розуміння, чому рослина може виглядати «відквітлою» не одразу, а поступово, у міру старіння окремих квіток.
Після запилення на 16-17 день оцвітина разом із тичинками й стовпчиком опадає, а зав’язь стає помітною. Вона округло-тригранна, розміром 1,2 × 0,6 см.
Плід — велика ягідоподібна коробочка з поодинокими насінинами. Спочатку вона темно-зелена й блискуча, а після достигання стає яскраво-червоною; формування плодів і насіння триває 8-10 місяців.
Розмноження можливе вегетативно й насінням. Вегетативний спосіб полягає у відокремленні порослевих пагонів, які формуються у рослин 4-5-річного віку, також описане живцювання.
Насіння пророщують у вологій кип’яченій тирсі або в суміші дернової землі, торфу й піску. За температури +20…+25 °C корінці з’являються на 18-20 день, а паростки виходять на поверхню через 30-40 днів.
Рослина токсична для котів і собак. Горщик краще розміщувати так, щоб тварини не мали доступу до листя, квітконосів, плодів і м’ясистих коренів.
Під час роботи з рослиною варто пам’ятати про її щільну розетку й ламкі при натисканні корені. Пересадку проводять обережно: пошкодження кореневища й коренів сповільнює відновлення після зміни горщика.
Клівія повільно нарощує щільну листкову розетку й закладає квітконіс лише на зрілих, добре сформованих рослинах. Основний ризик у догляді — пошкодити м’ясисті корені або тримати їх у застої води.
Клівія (Clivia miniata) — представник роду Clivia з родини Amaryllidaceae, безстебельна вічнозелена багаторічна рослина. Її розетка складається з ременеподібних піхвових листків, які щільно накладаються один на один і створюють несправжнє стебло.
Вид походить із Південної Африки. Для нього характерні коротке кореневище, товсті м’ясисті корені й зонтикоподібні суцвіття з помаранчевими квітками, що мають жовтувато-білу основу.
Після запилення утворюються ягідоподібні коробочки, які змінюють колір із темно-зеленого на яскраво-червоний. У природних умовах тропічного лісу насіння може проростати ще всередині плоду, а потім падати на ґрунт уже з корінцем і першим листком.
