↔ гортайте · власні пропорції, без обрізання · 5 фото
Часте торкання здається безпечним способом перевірити реакцію, але для цієї рослини це стрес: листкові пластинки складаються через втрату тургору, а не «грають» у відповідь на дотик.
У мімози соромʼязливої (Mimosa pudica) складання листя часто сприймають як розвагу, але це захисна реакція на подразник. Листкова пластина змінює положення через втрату тургору в спеціалізованих клітинах, а не через «свідомий» рух.
Листя реагує на дотик, струшування, порив вітру, нагрівання і зміну освітлення. У темний час доби воно закривається, а на світлі знову розкривається — це добовий ритм, який у ботаніці повʼязують із настичними рухами.
Назва «мімоза стидлива» виникла саме через цю реакцію: після дотику листки складаються і черешок опускається, ніби рослина «соромиться». Це народна назва, а не окремий ботанічний вид.
Молоді пагони спочатку прямостоячі, але з віком можуть ставати повзучими або сланкими. Стебло тонке, розгалужене, вкрите колючками; у сприятливих умовах його довжина може сягати 1,5 м.
Листки двічі перисті: на осі розміщена одна або дві пари вторинних осей, а на них — по 10-26 дрібних сегментів. Саме така будова робить складання помітним: рухається не одна суцільна пластина, а багато окремих частин листка.
Суцвіття — блідо-рожеві або бузкові голівки на довгих квітконіжках, що виходять із пазух листків. У кімнатній культурі цвітіння залежить від віку рослини й умов утримання; старші екземпляри зазвичай утворюють більше суцвіть.
| Ознака | Опис |
|---|---|
| Суцвіття | куляста або яйцеподібна голівка 8-10 мм без урахування тичинок |
| Плід | кілька колючих бобів, зібраних у китицю |
| Насіння | блідо-коричневе, близько 2,5 мм завдовжки, з твердою оболонкою |
Запилення відбувається за участю вітру й комах. Після достигання боби розтріскуються на окремі сегменти, а тверда оболонка насіння може уповільнювати проростання.
Батьківщина виду — тропічна Америка. Поза природним ареалом рослина поширилася в багатьох тропічних регіонах і в окремих місцях поводиться як бурʼян.
Як представник родини Fabaceae, рослина може утворювати кореневі бульбочки з азотфіксувальними бактеріями. Такі бактерії перетворюють атмосферний азот на форму, доступну рослинам, — це риса, поширена серед бобових.
Ритм відкривання і закривання листя повʼязаний зі світлом, тому рослині потрібне світле місце без постійного затінення. Якщо листя регулярно закрите не через нічний час і не після дотику, це сигнал, що умови варто перевірити.
Полив має підтримувати тургор, бо саме від водного стану клітин залежить положення листків. Постійно мокрий субстрат також небажаний: коріння має працювати в пухкому середовищі, а не в ущільненій масі.
У культурі рослину зазвичай розмножують насінням. Насінини мають тверду оболонку, тому проростання може бути нерівномірним і повільнішим, ніж очікують від травʼянистої рослини.
Кімнатні екземпляри часто вирощують як однорічні. Це практично для виду з тонкими пагонами, що швидко старіють, і зручне тоді, коли рослину щороку поновлюють із насіння.
Для котів і собак рослина слаботоксична. У тканинах міститься токсичний алкалоїд мімозин, тому жування листя або пагонів небажане.
Слаботоксичність не означає, що горщик треба прибирати в окрему кімнату за будь-яких умов. Достатньо не ставити його там, де тварина регулярно гризе рослини або має легкий доступ до молодих пагонів.
Рослина чутливо реагує на дотик і зміну освітлення, тому догляд має бути стабільним. Головне — не перетворювати рух листя на постійний експеримент.
Мімоза соромʼязлива належить до роду Mimosa родини Fabaceae. Її характерна ознака — швидке складання двічі перистих листків після дотику, струшування, нагрівання або в темний час доби.
Рух відбувається через зміну тургору: вода виходить із частини клітин, вони стискаються, і листкові сегменти складаються, а черешок опускається. Подразнення може передаватися до сусідніх листків.
У природі це рослина тропічної Америки, але поза батьківщиною вона поширилася в багатьох теплих регіонах. Як бобова, здатна вступати у звʼязок з азотфіксувальними бактеріями в кореневих бульбочках.
